-
1 шкіра
ж1) skin; анат. cutis, derm(a); hide ( у великих тварин); slough ( скинута зміїна)шкіра алігатора мед. — ichthyosis, sauriosis, sauriderma, sauriasis, alligator [ fish ] skin
2) ( матеріал) leatherволяча шкіра — cow-hide, neat's-leather
дублена шкіра — cordovan ( leather)
оленяча шкіра — buckskin, doeskin
штучна шкіра — leatherette; dermateen
чинити шкіру — to dress ( to curry) leather
3)
См. также в других словарях:
кістка — и, ж. 1) Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. •• Ґратча/ста кі/стка кістка, яка частково входить в основу мозкового черепа. Кі/стка грудно/ї клі/тки кісткова основа верхньої частини тулуба. Клиноподі/бна кі/стка кістка,… … Український тлумачний словник
Околичная шляхта — Околичная шляхта (другое название застенковая шляхта) мелкопоместная шляхта, представители которой владели приусадебными хозяйствами, но не имели крестьян и поэтому сами трудились на своей земле. Представители этой шляхты образовывали целые… … Википедия
бабка — I и, ж. 1) Те саме, що баба I 1), 6), 7). 2) Пестл. до баба I 2). II и, ж. Одна з частин металорізального або деревообробного верстата, призначена для закріплення оброблюваної деталі. III и, ж. 1) У копитних тварин – суглоб над копитом ноги. 2)… … Український тлумачний словник
бик — I а/, ч. 1) Велика свійська рогата тварина; самець корів. || Самець деяких порід диких рогатих тварин. 2) Назва робочої тварини; віл. 3) мн. бики/, ів. Назва підродини великих жуйних ссавців, до якої належать тур, бізон, зубр, буфало та ін. II… … Український тлумачний словник
гарпун — а/, ч. Знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих морських тварин та риб … Український тлумачний словник
гарпунити — ню, ниш, недок. Полювати на великих морських тварин та риб (китів, акул та ін.) з використанням гарпуна … Український тлумачний словник
клас — у, ч. 1) Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. ||… … Український тлумачний словник
книжка — и, ж. 1) Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів. || Чималий обсягом твір, надрукований окремим виданням. •• Кни/жка карти/нка складана дитяча книжка, що складається з картинок із… … Український тлумачний словник
корова — и, ж. 1) Велика парнокопита свійська молочна тварина; самка бугая. || Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо). •• Морська/ коро/ва вимерлий водяний ссавець ряду сиреноподібних; ритина. 2) перен., зневажл. Про незграбну,… … Український тлумачний словник
отелення — я, с. Пологи у корів та інших великих жуйних тварин … Український тлумачний словник
отелюватися — юється, недок., отели/тися, е/литься, док. Народжувати теля (про корів та інших великих жуйних тварин) … Український тлумачний словник